Відкритий лист Олени Зеленської до представників світових ЗМІ

[Волонтери Херсону]

0adf292cd2fe4a0fce1fb7b8078fe905_1646771318_extra_large.png (202.73 Кіб) Переглянуто 2163 разів

До мене зараз звертаються представники ЗМІ з усього світу з проханням про інтерв’ю. Хочу відповісти цим листом одразу всім. Це моє свідчення з України.

У те, що відбулося, неможливо було повірити ще трохи більше тижня тому. Моя країна була мирною, а мегаполіси, міста й села були сповнені звичного життя.

24 лютого ми прокинулися з оголошенням початку війни. Український кордон перетнули танки, у наш простір увірвалися літаки. Міста оточили ракетні установки.

Я свідчу: попри запевнення пропагандистів Кремля, які називають це вторгнення «спецоперацією», – це вбивство мирних людей!

Найстрашніше читати про жертв серед дітей. Про восьмирічну Алісу, яка загинула на вулиці Охтирки – дідусь намагався прикрити її своїм тілом. Або про Поліну з Києва, яка загинула від обстрілу разом із батьками. Про 14-річного Арсенія... У колись мирному передмісті столиці осколок поцілив хлопчику в голову, а швидка просто не змогла доїхати під вогнем.

Коли Росія вкотре скаже, що «не веде війну проти мирного населення» – я назву ці імена найпершими.

7422f0a2a582a02f994a16d780d26a49_1646765935_extra_large.jpeg (79.21 Кіб) Переглянуто 2163 разів

Я свідчу: наші жінки та діти тепер живуть у бомбосховищах та підвалах. Ви, певне, бачили ці знімки з київського та харківського метро, де люди лежать долі разом із малечею та домашніми улюбленцями. Для когось – ефектні кадри, але для українців уже тиждень – це нова страшна реальність. Є міста, у яких сім’ї не можуть вийти з бомбосховищ по кілька діб.

Наші діти вчать у підвалах уроки. І народжуються там, бо під землю мусили переміститися пологові будинки. Перша дитина війни, яка побачила не мирне небо, а бетонну стелю підвалу, з’явилася на світ у першу добу вторгнення. Тепер малюків, які у своєму житті ще не знали миру, вже кілька десятків.

Я свідчу: ця війна ведеться проти мирного населення не тільки обстрілами: люди, які залежать від постійного лікування та догляду, не можуть його якісно отримати.

Чи легко колоти інсулін у підвалі? А дістати під обстрілами ліки від астми? Не кажучи вже про тисячі онкопацієнтів, для яких відклалися життєво важливі хіміотерапія та опромінення.

Пабліки міст переповнені розпачем – відрізані війною, залишилися далеко від родичів і допомоги люди з інвалідністю, на кріслах колісних, лежачі хворі, самотні літні. Війна проти таких людей – подвійний злочин!

Наші шляхи переповнили біженці – у багатьох ваших країнах ви вже бачите цих стомлених жінок і дітей із болем в очах. Чоловіки довозять їх до кордонів і повертаються воювати. Адже попри весь цей жах українці не здаються.

Нападник думав, що захопить українські міста бліцкригом. Але несподівано для себе зустрів спротив не тільки української армії, а й усіх громадян. Україномовні чи російськомовні, українці різних політичних переконань, релігій, національностей об’єдналися перед вторгненням, як ніколи раніше.

Кремлівські пропагандисти хвалилися, що українці зустрінуть їх квітами, як визволителів. Але українці зустрічають їх коктейлями Молотова.

Жителі атакованих міст координуються у соцмережах і патрулюють будинки, допомагають самотнім, готують їжу, збирають ліки та амуніцію для захисників. Просто роблять свою роботу – в аптеках, магазинах, на транспорті, у комунальних службах – щоб життя продовжувалося й перемагало.

Дякую їм усім – зараз усі українці стали армією, і всі стали волонтерами. І це змішало плани нападника.

Я свідчу: хоч нападник приховує, але втрати російських військових сягають тисяч життів. Ми створили гарячу лінію для російських матерів, щоб вони дізналися – їхні сини не на навчаннях, як кажуть їм у Кремлі, а гинуть при спробі захопити Україну.

Я свідчу: Україна хоче миру! Але Україна оборонятиметься й ніколи не капітулює.

І що нам потрібно – закрийте небо! Зніміть нарешті білі рукавички, ви все одно не зможете зберегти нейтралітет. Бо наступним Путін може прийти до вас. Закрийте небо, а на землі ми самі впораємося.

У містах, де не вщухають обстріли, де люди опиняються під завалами та не можуть вийти з підвалів уже кілька днів, навіть щоб дістати їжу, нам потрібні коридори безпеки для надходження гуманітарної допомоги та виїзду мирних жителів у безпечне місце.

Користуючись нагодою, я звертаюся з проханням надати нам гуманітарну допомогу та подякувати тим, хто вже надає її. А також тим, хто прихистив у себе наших жінок і дітей. І дякую всім жителям ваших країн, які виходять на площі на підтримку України. Ми бачимо й цінуємо це!

Я звертаюся до вас, шановні представники ЗМІ інших країн: продовжуйте показувати, що в нас відбувається, і розповідати правду. В інформаційній війні, яку розгорнула Російська Федерація, яка спростовує навіть сам факт вторгнення, кожне свідчення надважливе.

А ще цим листом я свідчу й хочу донести до світу: війна в Україні – це не війна «десь там». Це війна у Європі й на кордонах із ЄС.

Україна зупиняє силу, яка вже завтра загарбницьким способом може увійти у ваші мирні міста.

Якщо не спинити Путіна, який погрожує розпочати ядерну війну, у світі взагалі не залишиться безпечного місця.

Я знаю, все це звучить як страшний сон. Але це наша з вами нова реальність. Ми живемо в ній. І не знаємо, скільки часу це триватиме.

Та ми обов’язково переможемо. Ми поруч і у нас є зброя. Вона називається єдність. Єдність у любові до України.

Слава Україні!

Джерело: сайт Президента України https://www.president.gov.ua/news/vidkr ... h-zm-73437

[Волонтери Херсону]

An Open Letter to the Global Media by Olena Zelenska

Recently, an overwhelming number of media outlets from around the world have reached out with requests for interviews. This letter serves as my answer to these requests and is my testimony from Ukraine.

What happened just over a week ago was impossible to believe. Our country was peaceful; our cities, towns, and villages were full of life.

On February 24th, we all woke up to the announcement of a Russian invasion. Tanks crossed the Ukrainian border, planes entered our airspace, missile launchers surrounded our cities.

Despite assurances from Kremlin-backed propaganda outlets, who call this a "special operation" - it is, in fact, the mass murder of Ukrainian civilians.

Perhaps the most terrifying and devastating of this invasion are the child casualties. Eight-year-old Alice who died on the streets of Okhtyrka while her grandfather tried to protect her. Or Polina from Kyiv, who died in the shelling with her parents. 14-year-old Arseniy was hit in the head by wreckage, and could not be saved because an ambulance could not get to him on time because of intense fires.

When Russia says that it is 'not waging war against civilians,' I call out the names of these murdered children first.

Our women and children now live in bomb shelters and basements. You have most likely all seen these images from Kyiv and Kharkiv metro stations, where people lie on the floors with their children and pets – trapped beneath. These are just consequences of war for some, for Ukrainians it now a horrific reality. In some cities families cannot get out of the bomb shelters for several days in a row because of the indiscriminate and deliberate bombing and shelling of civilian infrastructure.

The first newborn of the war, saw the concrete ceiling of the basement, their first breath was the acrid air of the underground, and they were greeted by a community trapped and terrorized. At this point, there are several dozen children who have never known peace in their lives.

This war is being waged against the civilian population, and not just through shelling.

Some people require intensive care and continuous treatment, which they cannot receive now. How easy is it to inject insulin in the basement? Or to get asthma medication under heavy fire? Not to mention the thousands of cancer patients whose essential access to chemotherapy and radiation treatment have now been indefinitely delayed.

Local communities on social media are full of despair. Many people, including the elderly, severely ill and those with disabilities, have been debilitatingly cut off, ending up far from their families and without any support. War against these innocent people is a double crime.

Our roads are flooded with refugees. Look into the eyes of these tired women and children who carry with them the pain and heartache of leaving loved ones and life as they knew it behind. The men bringing them to the borders shedding tears to break apart their families, but bravely returning to fight for our freedom. After all, despite all this horror, Ukrainians do not give up.

The aggressor, Putin, thought that he would unleash blitzkrieg on Ukraine. But he underestimated our country, our people, and their patriotism. Ukrainians, regardless of political views, native language, beliefs, and nationalities, stand in unparalleled unity.

While Kremlin propagandists bragged that Ukrainians would welcome them with flowers as saviors, they have been shunned with Molotov cocktails.

I thank the citizens of the attacked cities, who have coordinated to help those in need. Those that keep working - in pharmacies, stores, public transportation, and social services – showing that in Ukraine, life wins.

I acknowledge those that have provided humanitarian aid to our citizens and thank you for your continued support. And to our neighbors who have generously opened their borders to provide shelter for our women and children, thank you for keeping them safe, when the aggressor has rendered us unable to do so.

To all the people around the world who are rallying to support Ukraine. We see you! We’re here watching and appreciate your support.

Ukraine wants peace. But Ukraine will defend its borders. Defend its identity. These it will never yield.

In cities where shelling persists, where people find themselves under debris, unable to get out of basements for days, we need safe corridors for humanitarian aid and evacuation of civilians to safety. We need those in power to close our sky!

Close the sky, and we will manage the war on the ground ourselves.

I appeal to you, dear media: keep showing what is happening here and keep showing the truth. In the information war waged by the Russian Federation, every piece of evidence is crucial.

And with this letter, I testify and tell the world: the war in Ukraine is not a war "somewhere out there." This is a war in Europe, close to the EU borders. Ukraine is stopping the force that may aggressively enter your cities tomorrow under the pretext of saving civilians.

Last week to me and my people, this would have seemed like an exaggeration, but it is the reality we’re living in today. And we do not know how long it will last. If we don't stop Putin, who threatens to start a nuclear war, there will be no safe place in the world for any of us.

We will win. Because of our unity. Unity towards love for Ukraine.

Glory to Ukraine!

Source: https://www.president.gov.ua/en/news/vi ... h-zm-73437