ТАВРІЙСЬКІ САДИ ТА ВИНОГРАДНИКИ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД ДЕРЖАВНИХ АУДИТОРІВ

[Прес-служба КРУ]

(підсумки аудиту ефективності використання бюджетних коштів
на закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та
ягідниками за 2004-2006 роки)

Загальновідомо, що кожне аудиторське дослідження впливає на виправлення стану фінансово-господарських дій, що дозволяє не лише побачити слабкі місця кожної дослідженої галузі, а й запобігти усуненню виявлених фінансових прорахунків. А якщо конкретніше, то за мету аудитори Херсонщини ставили складання найбільш повної картини про стан витрачання державних коштів, спрямованих на закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками.
Не є таємницею, що садівників та виноградарів таврійський край пригорнув до себе ще кілька століть тому, спочатку - заселення Північного Причорномор’я селянами з інших губерній тодішньої імперії. Із тих часів злети і падіння змінювали відношення до того, чи варто розширювати площі під плодові дерева та багаторічні насадження.
Внаслідок історичних державних перетворень в країні далекосяжні перспективи галузі за Радянських часів практично були зведені нанівець. Останньою крапкою стали складні кліматичні умови 2005-2006 років, що призвели до майже повної загибелі виноградників, завдаючи тим самим десятки мільйонів збитків господарствам Херсонщини. Проте галузь існує та продовжує відновлюватись – 46 колективних та 24 фермерських господарств вирощує продукцію садівництва та виноградарства на 17 тис. га землі, з яких третина молоді насадження.
За останні три роки 64 суб’єкти господарювання отримали більше 70 мільйонів гривень державної фінансової підтримки. Отримані кошти в основному використовувались на закладку та догляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками, влаштування шпалер на виноградниках (77відсотків) та будівництво систем краплинного зрошення (22 відсотка), решта – на наукові дослідження і розробки.
Аудитори, провівши аналіз державного бюджету за програмою використання коштів на закладання і нагляд за молодими садами і виноградниками загалом на суму 60,27 млн.грн., дійшли певних висновків.
По-перше, система охоплення державним адмініструванням усіх наявних та потенційних платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не дозволяє забезпечити достатню фінансову базу для державної підтримки. Так, при порівнянні за останні три роки фактичних обсягів реалізації алкогольних напоїв та пива дані податкових органів засвідчили про 17 відсоткове збільшення їх обсягу в 560 суб’єктах господарювання, тоді як статистичні – 15 в 447.
По-друге, місцева програма розвитку садівництва та виноградарства працювала «формально» через існуючі недоліки на стадії формування програми. Натомість садівництво і виноградарство Херсонщини „живилося” насамперед за рахунок коштів державної казни та коштів підприємств.
По-третє, недосконалість нормативно-правової бази щодо порядку використання коштів на розвиток виноградарства і садівництва не стимулює господарства нарощувати обсяги виробництва, знижує їх зацікавленість у визначенні кінцевих результатів своєї діяльності та їх досягненні.
Поряд із тим, впродовж трьох років фінансову підтримку мали в першу чергу саме ті господарства, котрі розвиваються шляхом глибокої спеціалізації з вирощування продукції садівництва та виноградарства, через відсутність єдиного підходу з боку Мінагрополітики до отримувачів фінансової підтримки, виникла значна диференціація частки відшкодування витрат, понесених господарствами.
Приміром, лише частково відшкодовували витрати найкрупнішим виробникам з багаторічним досвідом АФ радгосп „Білозерський” та ВАТ „Таврія” відповідно на 26 та 45 відсотків. Водночас деякі фермерські господарства, отримавши кошти на закупівлю посадкового матеріалу відшкодували до 93 відсотків від понесених затрат.
За останні три роки загальний обсяг фінансування збільшився в 3,5 рази, хоча рівень відшкодування понесених господарствами витрат збільшився лише на половину. Такі показники говорять про розпорошення коштів фінансової підтримки.
Скасування вимог щодо визначення одержувачів фінансової підтримки на конкурсній основі та впровадження нормативів компенсації витрат, при збільшенні собівартості продукції вплинуло на основні показники виробничої діяльності господарств та їх доходності.
Також через відсутність моніторингу якісного та вікового складу виноградників щорічне вибуття старих насаджень з виробничого процесу, внаслідок їх фізичного зносу, будуть значно перевищувати площі виноградників, вступаючи в плодоношення. Це, в свою чергу, не дозволить збільшувати об’єми виробництва винограду.
Результати дослідження підтвердили, що переважна більшість господарств, що займаються виноградарством, садівництвом у складі своїх земель мають орендовані землі, строк дії яких коливається від 5 до 49 років. Проте, не відсутність конкретики з цього питання може поставити під загрозу ефективність вкладення бюджетних коштів на земельних ділянках з коротким терміном оренди.
Для попередження цього стану Мінагрополітики рекомендувало під час роботи комісій надавати перевагу суб’єктам, які претендують на фінансову підтримку по закладенню і догляду багаторічних насаджень на орендованих площах, термін оренди під виноградники 15-25 років, по садам 12-20 років. Але, законодавчо ця вимога не закріплена.
Інколи зміни умов щодо отримання фінансової підтримки призводили до скритого фінансування за рахунок бюджетних коштів суб’єктів господарювання, які не маючи власних виробничих потужностей являлись виконавцями державної програми.
Результати аудиту засвідчують: страхування сільськогосподарських ризиків на Херсонщині залишається не розвинутим. Основні причини – високі страхові тарифи, відсутність вільних коштів господарств. Варто сказати, що збільшення обсягів фінансової підтримки вимагає обов’язкового розгляду питання страхування на державному рівні.
По-четверте, виявлено ряд прорахунків, що дає змогу констатувати про недостатній контроль зі сторони обласної комісії. Встановлено, що ВАТ „Кам’янський”, отримавши фінансову підтримку в сумі 62 тис.грн. на проектні роботи, не мав погодженої проектної документації. Інший випадок - завищення суми відшкодованих витрат, понесених на плодоносних виноградниках площею понад 911 га в агрофірмі радгоспі „Білозерський”.
КРУ вважає, що контроль при закладці молодих насаджень винограду деяких господарств був недостатнім. Саме з цієї причини деякі господарі штучно збільшували строки вводу в дію насаджень у плодоношення, „вимагаючи” отримання зайвих бюджетних сум. Так, СТОВ „Енограй” безпідставно завищив потребу у фінансуванні на суму понад 108 тис.грн.
Зафіксовано ряд прикладів закупівлі садивного матеріалу за завищеними цінами. Наприклад агрофірма радгосп „Білозерський”, який протягом багатьох років забезпечує саджанцями винограду господарства Херсонщини, Криму, Одещини, Миколаївщини, продавав їх за ринковими цінами, тоді як держава відшкодовує лише 5 гривень за кожний куплений саджанець і придбання елітних сортів це справа товаровиробників. Встановлено факти неекономного витрачання коштів через придбання саджанців винограду та відпуску інших покупцям на суму понад 385 тис.грн.
Звичайно оцінка результативних показників, методи аудиту та результати дослідження мають конкретні та зважені висновки є підставою для скорішого вирішення та розв’язання актуальних проблем у садівництві та виноградарстві.

Прес-служба КРУ в Херсонській області