Українці не відступають, не здаються, не зупиняють спротиву – звернення Президента Володимира Зеленського

[Волонтери Херсону]

Наш вільний народе!

Ти зараз – на висоті свого духу. На максимумі можливостей. Кожен військовий на лініях оборони. Кожен лікар, який рятує життя. Кожен пожежник, який зупиняє вогонь. Кожен підприємець, який продовжує роботу. Десятки й десятки інших професій. Мільйони людей, які стали одним цілим. Наддержавою духу.

Програмісти, які пішли в інформаційні війська. Усі, хто пішов у тероборону. Вчителі й вихователі, які не залишають дітей. Поліцейські. Державні службовці. Ми всі разом витримали удар. Ми всі разом відбудуємо нашу державу.

Що дає нам таку впевненість? Звідки вона? Це не просто слова. Це не просто віра. Це – наша реальність. Безумовна реальність, яка підживлюється щодня енергією наших людей. Нашого спротиву. Нашого протесту.

Херсон. Мелітополь. Бердянськ. Конотоп. Реальність усіх міст і містечок, сільських громад, які щоденно виганяють окупантів. Своєю рішучістю. Своєю єдністю.

Площа Свободи у Херсоні – це вся Україна. Вулиці Конотопа, де місцеві кричать на окупантів, – це Україна.

Україна, яку ми знаємо, любимо, захищаємо й не віддамо жодному ворогу.

Це особливий героїзм – протестувати, коли твоє місто окуповане. Хай і тимчасово. Коли не маєш зброї, а тобі відповідають пострілами. І ти не біжиш. Коли не маєш броні, а на тебе їде БТР. І ти не відходиш.

Саме тому окупація – тимчасово! Вона штучна.

Наші люди, наші українці не відступають. Не здаються. Не зупиняють свого спротиву. Вони кричать окупантам: іди додому. Як російський корабель!

Відтісняють їх із нашої території. Перекривають їм дороги. Кожен метр нашої української землі, відвойований протестом і приниженням окупантів, це крок вперед – до перемоги для всієї нашої держави. Це шанс на життя.

Українці! В усіх наших містах, містах України, куди зайшов ворог, відчуйте це. Переходьте у наступ! Потрібно йти на вулицю! Виходьте! Потрібно боротись! Кожного разу, коли є можливість. Як у Херсоні. Як у Бердянську. Як у Мелітополі. Як у Конотопі. Треба виходити і гнати це зло з наших міст. З нашої землі. Щоб не зробили нові «ДНР» і «ЛНР», у яких нормальне життя просто неможливе. Тільки рабство. Тільки на колінах.

Донбасс! Вспомни, как о тебе говорили: Донбасс никто не ставил на колени. И никому поставить не дано! Эти слова в Донецке и Луганске знает каждый. Их часто повторяли. Раньше. А что сейчас?

Донбасс, сейчас самое время! Мы обращаемся ко всем людям на временно оккупированных территориях. Ко всем, кто нас слышит. Кому не стёрли память пропагандой. Кому не закрыли глаза страхом. Кому не изуродовали душу цинизмом.

Боритесь за свои права! За свою свободу. За Украину. Вместе с Херсоном. Вместе с Бердянском. Вместе с Киевом и всеми другими украинскими городами, которые ценят жизнь, а не боятся всего.

Я знаю, что многие из вас поверили, что Украина вас якобы ненавидит.

Якобы будет нападать. Якобы будет уничтожать.

Лжецы на российском телевидении говорят об этом каждый день.

Лжецы. Это их работа – врать каждый день вам. Но это не должно быть вашей судьбой.

Просто сравните Донецк после восьми лет войны и Харьков после восьми дней войны.

Вам говорили, что это мы уничтожаем города. Посмотрите на Харьков. Посмотрите на Чернигов. На пятисоткилограммовые бомбы, которые сбрасывали на дома украинцев. Убивали нас. Убивали детей. На Бородянку. На разбитые школы. На взорванные детские садики. На разбитый харьковский Успенский собор. На все это. На то, что сделала Россия.

Она же сделала это на ваших глазах. Поэтому защищайтесь. Иначе она заберёт и ваши жизни. И ваши дома. Украина в своих не стреляет. Мы не взрываем жилые дома. И все на Донбассе для нас всегда были и будут украинцами. Нашими людьми. Нашими гражданами.

У Донецьку. В Луганську. Херсоні. Бердянську. Мелітополі. Конотопі. В усіх наших містах. В усіх містах нашої держави. В Україні.

Слава Україні!



Джерело: сайт Президента України https://www.president.gov.ua/news/ukray ... tivu-73373

[Волонтери Херсону]

Our free people!

You are now at the height of your spirit. At the maximum of possibilities. Every soldier on the lines of defense. Every doctor who saves lives. Every firefighter who extinguishes fire. Every entrepreneur who continues to work. Dozens and dozens of other professions. Millions of people, which became one whole. Superpower of the spirit.

Programmers who joined the information troops. Everyone who joined the territorial defense. Teachers and educators who do not leave children. Police officers. Civil servants. We all withstood the blow together. We will all rebuild our state together.

What gives us this confidence? Where is it from? It's not just words. It's not just faith. This is our reality. Unconditional reality. Which is fueled by the energy of our people everyday. Our resistance. Our protest.

Kherson. Melitopol. Berdyansk. Konotop. The reality of all cities and towns, rural communities that expel the invaders everyday. By their determination. By their unity.

Freedom Square in Kherson is the whole of Ukraine. The streets of Konotop, where locals are shouting at the invaders, are Ukraine.

Ukraine, which we know, love, protect and will not give up to any enemy.

It is a special heroism to protest when your city is occupied. Even temporarily. When you don't have a weapon and in response you receive gunshots. And you don't run. When you don't have armor and an armored personnel carrier is coming at you. And you do not move aside.

That is why the occupation is temporary! It is artificial.

Our people, our Ukrainians do not retreat. Do not give up. Do not stop the resistance. They shout to the occupiers - go home. Like a Russian ship!

They drive them away from our territory. They block the roads for them. Every meter of our Ukrainian land won by protest and humiliation of the invaders is a step forward, a step towards victory for our entire state. This is a chance to live.

Ukrainians! In all our cities where the enemy entered. Feel it. Go on the offensive! You need to go outside! You have to fight! Every time when there is an opportunity. As in Kherson. As in Berdyansk. As in Melitopol. As in Konotop. You need to go out and drive this evil out of our cities. To prevent the creation of new DPR and LPR where normal life is simply impossible. Only slavery. Only on the knees.

Donbas! Remember what they said about you: Nobody put Donbas on its knees! And no one will be able to do that! Everyone in Donetsk and Luhansk knows these words. They were often repeated. Earlier. What about today?

Donbas, today is the time! We appeal to all people in the temporarily occupied territory. To all who hear us. Whose memory has not been erased by propaganda. Whose eyes have not been closed by fear. Whose soul has not been mutilated by cynicism.

Fight for your rights! For your freedom. For Ukraine. Together with Kherson. Together with Berdyansk. Together with Kyiv and all other Ukrainian cities that value life and are not afraid of anything.

I know that many of you believed that Ukraine allegedly hates you.

Will allegedly attack you. Will allegedly destroy you.

Liars on Russian TV talk about it every day.

Liars. It's their job to lie to you every day. But this should not be your destiny.

Just compare Donetsk after 8 years of war and Kharkiv after 8 days of war.

You were told that we are destroying cities. Look at Kharkiv. At Chernihiv. At 500 kg bombs that were dropped on the houses of Ukrainians. They were killing us. They were killing children. Look at Borodyanka. Look at the destroyed schools. At the blown up kindergartens. At the damaged Kharkiv Assumption Cathedral. Look what Russia has done.

It did it right in front of your eyes. Protect yourself! Otherwise, it will take your life, too. Your houses. Ukraine does not shoot its people. We do not blow up residential buildings. And everyone in Donbas has always been and will be our people. Our citizens.

In Donetsk. Luhansk. Kherson. Berdyansk. Melitopol. Konotop. In all our cities. In all cities of our state. In Ukraine.

Glory to Ukraine!

Source: https://www.president.gov.ua/en/news/uk ... tivu-73373