Промова Президента України Володимира Зеленського у парламенті Канади

[Волонтери Херсону]

Панове спікери!

Пане Премʼєр-міністре! Дорогий Джастіне!

Члени уряду та парламенту!

Присутні гості. Дорогі друзі!

Перш ніж почати, я хочу, щоб ви зрозуміли мої відчуття, відчуття українців. Настільки, наскільки це можливо. Відчуття протягом цих 20 днів. 20 днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації після восьми років війни на Донбасі.

Просто уявіть... Уявіть, що о четвертій ранку кожен з вас чує вибухи. Страшні вибухи. Джастіне, уяви, що ти чуєш. І чують твої діти. Чують ракетні удари по аеропорту Оттави. По десятках інших місць по всій території вашої прекрасної країни, території Канади. Крилаті ракети. Ще до світанку. І твої діти обіймають тебе і запитують, що сталося, батьку. А ти вже отримуєш перші звіти про те, які обʼєкти в твоїй державі розбиті ракетами Російської Федерації. І ти знаєш, скільки і де вже загинуло людей.

Уявіть, що ви шукаєте слова, щоб пояснити це дітям. Пояснити їм, що почалася масштабна війна.

Війна, про яку ви знаєте, що вона – на знищення вашої держави. Про яку ви знаєте, що вона – на підкорення вашого народу.

Другий день – і ви отримуєте повідомлення про колони бронетехніки. Тисячі, тисячі, які заходять на вашу землю. Спочатку – маленькі міста, потім більші. Вони хочуть їх усі заблокувати. І блокують.

Вони підходять до Едмонтона – уявіть собі – і бʼють артилерією. Просто по житлових кварталах, просто по людях. Спалюють школи, підривають дитячі садочки. Як і у нас, в наших містах – в Сумах, як в нашій Охтирці. Вони блокують Ванкувер і тримають в облозі сотні тисяч людей, які залишилися в цьому місті. Як в нашому Маріуполі. Вже другий тиждень під обстрілами, без електрики повністю, майже без їжі, точно без води. У підвалах.

Джастіне! Шановні присутні! Панове!

Уявіть, що значить кожного дня чути доповідь про загиблих людей. Так, ви – президент або керівник уряду, але ви просто про це чуєте, про загиблих дітей. І загиблих стає все більше і більше. 97 убитих дітей на сьогоднішній ранок.

Знаменита Сі-Ен Тауер у Торонто... Скільки російських ракет вистачить, щоб її зруйнувати? Повірте, я всім вам цього не бажаю...

Але ми щодня передбачаємо, скільки ще ракет можуть ударити по наших телевежах. А вони б’ють по них.

Наша площа Свободи у Харкові і ваша Churchill Square в Едмонтоні. Уявіть російські ракети, які бʼють у її серце.

Наш Бабин Яр – місце поховання жертв Голокосту... Росіяни не зупинялися перед бомбардуванням навіть цієї землі. А що з Національним монументом Голокосту в Оттаві? Чи витримає він удар трьох чи пʼяти ракет? Так було у нас. Авіабомби? Ще хвилину тому там були люди живі. Там була сім’я, яка просто прийшла туди. Вони були живі. А тепер... Ви розумієте.

А потім страшна ніч... І так кожна з цих 20-ти, коли російські військові стріляють з танків по житловим масивам.

З танків – по Запорізькій атомній станції. Прямою наводкою. Коли там почалася пожежа. Чи можете ви уявити таке з вашою станцією Bruce Station в Онтаріо?

І що б ви відчули, якби побачили, як ваш прапор у кожному місті, де вони проходять, як ваш прапор у Монреалі знімають... Знімають, щоб викинути та замінити російським.

Я знаю, що ви підтримуєте Україну, щиро, дієво. І ми з Джастіном друзі. Але я хочу, щоб ви зрозуміли мете, і ви це відчули.

Відчули те, що й ми. Відчували, як ми хочемо жити. І як ми хочемо перемогти. Перемогти заради життя.

Хочу, щоб ви відчували, що це таке, коли телефонуєш друзям і кажеш: закрийте небо, зупиніть обстріли. Неважливо, яким чином, просто зробіть це. Зупиніть бомбардування. Скільки ще має впасти ракет на наші міста?

А у відповідь чуєш, що хтось цього не хочуть робити... Але дуже занепокоєні!

Але ж дайте тоді нам літаки, говоримо ми нашим партнерам.

Відповідають: ось-ось... Уже скоро. Трішки потерпіть. Але дуже-дуже всі занепокоєні. Просто не хочуть. А хтось шукає причини. Головне – результат.

Кажуть про ескалацію. Хоча куди вже більше? Кажуть, що Україна зараз не в НАТО. Хоча «двері відкриті». Але для кого ці двері і куди вони ведуть, якщо нам відповідають, що нас не візьмуть.

Війна завжди проявляє усе, на що здатні люди. Хто сильний. А хто слабкий. Хто мудрий. А хто не бачить очевидного. Хто чесний, а хто – лицемір.

І ми це все побачили. І ми все це зрозуміли. За 20 днів і вісім років. Я впевнений, що і ви все побачили.

Панове спікери!

Пане Премʼєр-міністре!

Члени уряду. Члени парламенту!

Дорогі друзі!

Канада завжди була, є і, я впевнений, буде нашим надійним партнером України. Партнером нашої землі, нашого народу України, кожної нашої сім’ї.

Ви прийшли нам на допомогу одразу, коли ми цього попросили. Ви надаєте нам зброю та іншу підтримку, якої ми так потребуємо зараз. Ви запровадили санкції проти Росії – справді моральні. Справді серйозні. Проте ми ж бачимо з вами, що війна, на жаль, триває. Що російські війська не виходять з нашої території. Ви бачите, що наші міста: Харків, Маріуполь не захищені так само, як ваші Едмонтон і Ванкувер. Що Київ зазнає ракетних ударів. Як Чернігів, Житомир, Івано-Франківськ та ще десятки, десятки наших українських міст. Ще вчора дуже мирних і спокійних міст.

Це означає, що потрібно робити більше. Значно! Для миру. Для того, щоб зупинити Росію, нам всім треба більше робити. Щоб захистити Україну та захистити Європу від цього тотального зла, яке знищує все: меморіали, церкви, школи, лікарні, житлові квартали й всі наші підприємства.

Вони вбили вже 97 українських дітей!

Ми не просимо багато. Ми просимо справедливості. Ми просимо реальної підтримки, яка допоможе нам вистояти і захистити наше життя. Життя всього світу.

Канада вже проявляє необхідне лідерство! Вже робить першою те, до чого згодом приходять інші країни. Але ми потребуємо більшого лідерства, і просимо вам більшої участі саме від вас.

Джастіне! Усі друзі нашої країни України! Усі друзі правди!

Ви розумієте, наскільки важливо для нас захистити наше небо від російських ракет, від літаків. Ви можете на це вплинути. Мені так здається.

Ви здатні змусити ще більше компаній піти геть з російського ринку. Щоб там не було жодного долара на війну. Якщо вони залишаються в Росії і спонсорують війну, то вони не мають права працювати в Канаді. Хай буде так –і це дасть нам мир.

Ви знаєте, мабуть, краще, ніж багато хто у світі, що цей напад Росії – це намагання знищити нас, знищити український народ. Не що інше. Це їхня головна мета.

Це війна проти народу. Саме проти нашого народу. Це війна, щоб зруйнувати все, що робить українців українцями. Проти нашого майбутнього. Проти нашого характеру. Проти нашої волі. Усього того, що ви, канадці, дуже добре знаєте, дуже добре відчуваєте.

Тому я прошу вас: не зупиняйтеся. Не зупиняйтесь у допомозі Україні. У лідерстві та в намаганнях повернути мир на нашу мирну землю.

Я вірю, я знаю, що вам це до снаги. Що з Канадою наша антивоєнна коаліція, яку ми зміцнюємо, точно дасть результат.

Я хочу окремо звернутися до нашої української діаспори, до всіх українців Канади.

Саме в цей історичний момент ми потребуємо вашої дієвої допомоги. А ви повинні своїми кроками довести, що ви є частиною історії України, живої історії України.

Запамʼятайте це – живої. Бо ми хочемо жити. І прагнемо миру.

Я вдячний вам за підтримку. Кожному з присутніх у цій залі парламенту. Кожному громадянину Канади. Я вдячний тобі, Джастіне. Вдячний від імені всього українського народу.

Впевнений, ми разом – і тільки разом – переможемо всіх ворогів.

Слава Україні!

Дякую Канаді!



Джерело: сайт Президента України https://www.president.gov.ua/news/promo ... amen-73581

[Волонтери Херсону]

Speech by President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy in the Parliament of Canada

Dear speakers!

Mr. Prime Minister! Dear Justin!

Members of the government and parliament!

Dear attendees, Dear friends!

Before I begin, I want you to understand my feelings, the feelings of Ukrainians. As much as possible. Feelings during these 20 days. 20 days of full-scale invasion of the Russian Federation after eight years of war in Donbas.

Just imagine... Imagine that at four in the morning each of you hears explosions. Terrible explosions. Justin, imagine that you hear it. And your children hear it. Hear missile strikes at Ottawa airport. At dozens of other places throughout your beautiful country, Canada. Cruise missiles. Even before dawn. And your children hug you and ask: “what happened, dad?” And you are already receiving the first reports on which facilities in your country have been destroyed by missiles of the Russian Federation. And you know how many people have already died and where.

Imagine you are looking for words to explain this to children. Explain to them that a large-scale war has begun.

The war aimed at the destruction of your state, at the conquest of your people. And you know it.

The second day - and you get a message about the columns of armored vehicles. Thousands, thousands coming to your land. First - small cities, then larger ones. They want to block them all. And they do so.

They approach Edmonton - imagine - and fire artillery. Fire at residential areas, at people. Schools are being burned down, kindergartens are being blown up. Just as in our cities - in Sumy, in our Okhtyrka. They blockade Vancouver and besiege hundreds of thousands of people who remain in the city. As in our Mariupol. For the second week under fire, without electricity completely, almost without food, definitely without water. In the basements.

Justin! Dear attendees! Gentlemen!

Imagine hearing the report on the dead every day. Yes, you are the president or the head of government, but you just hear about it, about the dead children. And the death toll is growing. 97 children were killed as of this morning.

The famous CN Tower in Toronto... How many Russian missiles will be enough to destroy it? Believe me, I do not wish this to all of you...

But we predict every day how many more missiles can hit our TV towers. And they hit them.

Our Freedom Square in Kharkiv and your Churchill Square in Edmonton. Imagine Russian missiles hitting its heart.

Our Babyn Yar is the burial place of the Holocaust victims... The Russians did not stop before bombing even this land. And what about the National Holocaust Monument in Ottawa? Will it withstand the impact of three or five missiles? It happened to us. Air bombs. A minute ago there were people alive. There was a family that just came there. They were alive. And now... You understand.

And then a terrible night... each of these 20, when the Russian militaries fire from tanks at housing estates.

From tanks - at the Zaporizhzhia nuclear power plant. Direct guidance. When the fire started there. Can you imagine that happening to your Bruce Station in Ontario?

And what would you feel if you saw your flag in every city where they pass, how your flag in Montreal is removed... Removed to be thrown away and replaced with a Russian one.

I know that you support Ukraine, sincerely, effectively. We are friends with Justin. But I want you to understand me, and to feel it.

Feel what we feel. Feel how we want to live. And how we want to win. Win for life.

I want you to feel what it's like when you call your friends and say: close the sky, stop the shelling. No matter which way, just do it. Stop the bombing. How many more missiles must fall on our cities?

And in response you hear that someone does not want to do it ... But they are deeply concerned!

Then give us planes, we tell our partners.

They answer: Soon. Be patient a little. Everyone is deeply concerned. They just don't want to. And someone is looking for reasons. The main thing is the result.

They talk about escalation. How can it get worse? They say Ukraine is not in NATO now. Although "the door is open". But for whom are these doors and where do they lead, if we are told that we will not be admitted.

War always shows everything people are capable of. Who is strong. And who is weak. Who is wise. Who does not see the obvious. Who is honest and who is a hypocrite.

And we saw it all. And we understood all this. In 20 days and eight years. I'm sure you've seen it all.

Dear speakers!

Mr. Prime Minister!

Members of the government. Members of parliament!

Dear friends!

Canada has always been, is and, I am sure, will be a reliable partner in Ukraine. Partner of our land, our people of Ukraine, each of our families.

You came to our aid as soon as we asked for it. You are giving us the weapons and other support we so desperately need now. You have imposed sanctions against Russia - truly moral. Really substantial. However, we see that the war, unfortunately, continues. That Russian troops are not leaving our territory. You see that our cities: Kharkiv, Mariupol are not as protected as your Edmonton and Vancouver. That Kyiv is under missile strikes. Like Chernihiv, Zhytomyr, Ivano-Frankivsk and dozens, dozens of our Ukrainian cities that yesterday were peaceful and quiet.

That means more needs to be done. Much more! For peace. We all have to do more to stop Russia. To protect Ukraine and protect Europe from this total evil that is destroying everything: memorials, churches, schools, hospitals, neighborhoods and all our businesses.

They have already killed 97 Ukrainian children!

We do not ask for much. We ask for justice. We ask for real support that will help us endure and defend our life. Life of the whole world.

Canada is already showing the necessary leadership! It is already the first to do what other countries come to later. But we need more leadership, and we ask for more participation from you.

Justin! All friends of our country Ukraine! All friends of the truth!

You understand how important it is for us to protect our skies from Russian missiles and planes. You can influence this. It seems so to me.

You can force even more companies to leave the Russian market. So that there is not a single dollar for the war. If they stay in Russia and sponsor the war, they are not allowed to work in Canada. Let it be so - and it will give us peace.

You know, perhaps better than many in the world, that this attack by Russia is an attempt to destroy us, to destroy the Ukrainian people. Nothing else. This is their main goal.

This is a war against the people. Against our people. This is a war to destroy everything that makes Ukrainians Ukrainians. Against our future. Against our character. Against our will. Everything that you, Canadians, know very well, feel very well.

So I ask you: do not stop. Do not stop helping Ukraine. Do not stop in leadership and in efforts to bring peace back to our peaceful land.

I believe, I know you can handle it. I know that with Canada, our anti-war coalition, which we are reinforcing, will definitely yield the result.

I want to address our Ukrainian diaspora, all Ukrainians in Canada.

It is at this historic moment that we need your effective help. And you must prove with your steps that you are a part of the history of Ukraine, the living history of Ukraine.

Remember this - living. Because we want to live. And we strive for peace.

I thank you for your support. I am thankful to everyone present in this hall of parliament. To every citizen of Canada. I'm grateful to you, Justin. Grateful on behalf of the entire Ukrainian nation.

I am sure that together - and only together - we will defeat all enemies.

Glory to Ukraine!

Thank you Canada!

Source: https://www.president.gov.ua/en/news/pr ... amen-73581

[Волонтери Херсону]

Речь Президента Украины Владимира Зеленского в парламенте Канады

Господа спикеры!

Господин Премьер-министр! Дорогой Джастин!

Члены правительства и парламента!

Присутствующие гости. Дорогие друзья!

Прежде чем начать, я хочу, чтобы вы поняли мои ощущения, чувства украинцев. Настолько, насколько это возможно. Чувства на протяжении этих 20 дней. 20 дней полномасштабного вторжения Российской Федерации после восьми лет войны на Донбассе.

Просто представьте... Представьте, что в четыре утра каждый из вас слышит взрывы. Страшные взрывы. Джастин, представь, что ты слышишь. И слышат твои дети. Слышат ракетные удары по аэропорту Оттавы. По десяткам других мест по всей территории вашей прекрасной страны, территории Канады. Крылатые ракеты. Еще до рассвета. И твои дети обнимают тебя и спрашивают: «Что случилось, отец?». А ты уже получаешь первые отчеты о том, какие объекты в твоем государстве разбиты ракетами Российской Федерации. И ты знаешь, сколько и где уже погибло людей.

Представьте, что вы ищете слова, чтобы объяснить это детям. Объяснить, что началась масштабная война.

Война, о которой вы знаете, что она – на уничтожение вашего государства. О которой вы знаете, что она – на покорение вашего народа.

Второй день – и вы получаете сообщения о колоннах бронетехники. Тысячи и тысячи, которые заходят на вашу землю. Сначала – маленькие города, потом более крупные. Они хотят их все заблокировать. И блокируют.

Они подходят к Эдмонтону – представьте себе – и бьют артиллерией. Просто по жилым кварталам, просто по людям. Сжигают школы, взрывают детские садики. Как и у нас, в наших городах – в Сумах, как в нашей Ахтырке. Они блокируют Ванкувер и осаждают сотни тысяч людей, оставшихся в этом городе. Как в Мариуполе. Уже вторую неделю под обстрелами, без электричества полностью, почти без еды, точно без воды. В подвалах.

Джастин! Уважаемые присутствующие! Господа!

Представьте, что значит каждый слушать доклады о погибших людях. Да, вы – президент или руководитель правительства, но вы просто об этом слышите, о погибших детях. И погибших становится все больше и больше. 97 убитых детей на сегодняшнее утро.

Знаменитая Си-Эн Тауэр в Торонто... Сколько российских ракет потребуется, чтобы ее разрушить? Поверьте, я всем вам этого не желаю.

Но мы каждый день предполагаем, сколько еще ракет могут ударить по нашим телебашням. А они бьют по ним.

Наша площадь Свободы в Харькове и ваша Churchill Square в Эдмонтоне. Представьте российские ракеты, которые бьют в ее сердце.

Наш Бабий Яр – место захоронения жертв Холокоста... Россияне не останавливались перед бомбардировкой даже этой земли. А что с Национальным монументом Холокоста в Оттаве? Выдержит ли он удар трех или пяти ракет? Так было у нас. Авиабомбы? Еще минуту тому назад там были живые люди. Там была семья, которая просто пришла туда. Они были живы. А теперь… Вы понимаете.

А потом эта страшная ночь... И так каждая из этих 20, когда российские военные стреляют из танков по жилым массивам.

Из танков – по Запорожской атомной станции. Прямой наводкой. Когда там начался пожар. Можете ли вы представить себе такое с вашей станцией Bruce Station в Онтарио?

И что бы вы почувствовали, если бы увидели, как ваш флаг в каждом городе, где они проходят, как ваш флаг в Монреале снимают... Снимают, чтобы выбросить и заменить российским.

Я знаю, что вы поддерживаете Украину, искренне, действенно. И мы с Джастином друзья. Но я хочу, чтобы вы меня поняли и вы это почувствовали.

Почувствовали то же, что и мы. Чувствовали, как мы хотим жить. И как мы хотим победить. Победить ради жизни.

Хочу, чтобы вы чувствовали, что это такое, когда звонишь друзьям и говоришь: закройте небо, остановите обстрелы. Неважно, каким образом, просто сделайте это. Остановите бомбардировку. Сколько еще ракет должно упасть на наши города?

А в ответ слышишь, что кто-то не хочет этого делать... Но очень обеспокоен!

Но дайте же тогда нам самолеты, говорим мы нашим партнерам.

Отвечают: вот-вот... Уже скоро. Немного потерпите. И очень-очень все обеспокоены. Просто не хотят. А кто-то ищет причины. Главное – результат.

Говорят об эскалации. Хотя куда уж больше? Говорят, что Украина сейчас не в НАТО. Хотя «двери открыты». Но для кого эти двери и куда они ведут, если нам отвечают, что нас не возьмут.

Война всегда проявляет все, на что способны люди. Кто сильный. А кто слабый. Кто мудрый. А кто не видит очевидного. Кто честный, а кто – лицемер.

И мы все это увидели. И мы все это поняли. За 20 дней и восемь лет. Я уверен, что и вы всё увидели.

Господа спикеры!

Господин Премьер-министр!

Члены правительства. Члены парламента!

Дорогие друзья!

Канада всегда была, есть и, я уверен, будет нашим надежным партнером Украины. Партнером нашей земли, нашего народа Украины, каждой нашей семьи.

Вы пришли нам на помощь сразу, когда мы этого попросили. Вы предоставляете нам оружие и другую поддержку, в которой мы сейчас так нуждаемся. Вы ввели санкции против России – действительно моральные. Действительно серьезные. Но ведь мы с вами видим, что война, к сожалению, продолжается. Что российские войска не выходят с нашей территории. Вы видите, что наши города: Харьков, Мариуполь не защищены так же, как и ваши Эдмонтон и Ванкувер. Что Киев подвергается ракетным ударам. Как Чернигов, Житомир, Ивано-Франковск и еще десятки, десятки наших украинских городов. Еще вчера очень мирных и спокойных городов.

Это значит, что нужно делать больше. Значительно! Для мира. Для того чтобы остановить Россию, нам всем нужно делать больше. Чтобы защитить Украину и защитить Европу от этого тотального зла, которое уничтожает все: мемориалы, церкви, школы, больницы, жилые кварталы и все наши предприятия.

Они убили уже 97 украинских детей!

Мы не просим много. Мы просим справедливости. Мы просим реальной поддержки, которая поможет нам выстоять и защитить нашу жизнь. Жизнь всего мира.

Канада уже проявляет необходимое лидерство! Уже делает первой то, к чему приходят другие страны. Но мы нуждаемся в большем лидерстве, и просим большего участия именно от вас.

Джастин! Все друзья нашей страны! Все друзья правды!

Вы понимаете, насколько важно для нас защитить наше небо от российских ракет, от самолетов. Вы можете повлиять на это. Мне так кажется.

Вы способны заставить еще больше компаний уйти с российского рынка. Чтобы там не было ни одного доллара на войну. Если они остаются в России и спонсируют войну, они не имеют права работать в Канаде. Пусть будет так – и это даст нам мир.

Вы знаете, пожалуй, лучше, чем многие в мире, что это нападение России – это попытка уничтожить нас, уничтожить украинский народ. Не что иное. Это их главная цель.

Это война против народа. Именно против нашего народа. Это война, чтобы уничтожить все, что делает украинцев украинцами. Против нашего будущего. Против нашего характера. Против нашей воли. Всего того, что вы, канадцы, хорошо знаете, очень хорошо чувствуете.

Поэтому я прошу вас: не останавливайтесь. Не останавливайтесь в помощи Украине. В лидерстве и в попытках вернуть мир на нашу мирную землю.

Я верю, я знаю, что вам это под силу. Что с Канадой наша антивоенная коалиция, которую мы укрепляем, точно даст результат.

Я хочу отдельно обратиться к нашей украинской диаспоре, ко всем украинцам Канады.

Именно в этот исторический момент мы нуждаемся в вашей действенной помощи. А вы должны своими шагами доказать, что вы являетесь частью истории Украины, живой истории Украины.

Запомните это – живой. Потому что мы хотим жить. И стремимся к миру.

Я благодарен вам за поддержку. Каждому из присутствующих в этом зале парламента. Каждому гражданину Канады. Я благодарю тебя, Джастин. Благодарю от имени всего украинского народа.

Уверен, что мы вместе – и только вместе – победим всех врагов.

Слава Украине!

Спасибо Канаде!

Источник: сайт Президента Украины https://www.president.gov.ua/ru/news/pr ... amen-73581