Промова Президента України Володимира Зеленського в Кнесеті

[Волонтери Херсону]

bb6a595b8348458426e33ebffc83ecff_1647800870_extra_large.jpeg (100.18 Кіб) Переглянуто 2295 разів

Шановний пане Спікере, члени Кнесету!

Шановний пане Прем'єр-міністре Беннет, дуже дякую за підтримку.

Шановні члени уряду Держави Ізраїль, всі присутні, гості, народе Ізраїлю!

Українська та єврейська громади завжди були і, я впевнений, будуть дуже переплетеними, дуже близькими. Завжди житимуть поряд і відчуватимуть разом і радість, і біль.

Тому я хочу вам зараз нагадати слова однієї великої киянки, яку ви дуже добре знаєте. Слова Голди Меїр. Вони дуже відомі, їх чули всі. Мабуть, кожен єврей. Багато-багато українців також. І точно – не менше росіян. «Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не дуже багато простору для компромісу».

Мені не треба вас переконувати, наскільки переплелися наші історії. Історії українців та євреїв. У минулому й зараз, у цей страшний час. Ми – в різних державах і в абсолютно різних умовах. Але загроза одна і у нас, і у вас – тотальне знищення народу, держави, культури. І навіть імені України, Ізраїлю.

Я хочу, щоб ви відчули все це. Я хочу, щоб ви задумалися про цю дату. Про 24 лютого. Про початок цього вторгнення. Вторгнення Росії в Україну. 24 лютого. Цей день двічі увійшов в історію. І обидва рази – як трагедія. Трагедія для українців, для євреїв, для Європи, для світу.

24 лютого 1920 року була заснована Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини – НСДАП. Партія, яка забрала мільйони життів, знищила цілі країни, намагалася вбити народи.

Через 102 роки, так само 24 лютого, був відданий злочинний наказ про початок повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Вторгнення, яке забрало вже тисячі життів, мільйони людей залишило без дому, зробило їх вигнанцями. На своїй землі та в сусідніх країнах. У Польщі, Словаччині, Румунії, Німеччині, Чехії, у державах Балтії та ще в десятках різних країн світу.

Наші люди зараз розкидані світом. Вони шукають безпеку. Шукають, як лишитись у мирі. Як колись шукали й ви.

Це вторгнення Росії в Україну – не просто військова операція, як це подають у Москві. Це масштабна й підла війна, спрямована на знищення нашого народу. Знищення наших дітей, наших сімей, нашої держави, наших міст, наших громад, нашої культури. І всього, що робить українців українцями. Всього того, що російські війська зараз руйнують. Свідомо. На очах усього світу.

Саме тому я маю право на цю паралель і на це порівняння. Нашої історії і вашої історії. Нашої війни за своє виживання й Другої світової війни.

Послухайте, що каже Кремль. Просто послухайте! Там звучать навіть терміни – такі, як звучали тоді. І це трагедія. Коли нацистська партія йшла Європою і хотіли знищити все, знищити всіх. Хотіла підкорити народи. І не залишити від нас, від вас нічого. І навіть імені й сліду. Вони називали це «остаточним вирішенням єврейського питання». Ви памʼятаєте це. І впевнений – ніколи не забудете!

Але почуйте, що звучить зараз у Москві. Почуйте, як там знову кажуть ці слова: «остаточне рішення». Але вже щодо, так би мовити, до нас, до «українського питання».

Це прозвучало відкрито. Це трагедія. Ще раз говорю: це прозвучало на нараді в Москві. Це доступно на офіційних сайтах. Це цитувалося у державній пресі Росії. Москва так і говорить: без війни проти нас вони не змогли б забезпечити «остаточне рішення» нібито для своєї безпеки. Так само як це говорили 80 років тому.

Народе Ізраїлю!

Ти бачив, як російські ракети вдарили по Києву, по Бабиному Яру. Ти знаєш, що це за земля. Там поховані понад сто тисяч жертв Голокосту. Там давні київські кладовища. Там єврейське кладовище. Туди вдарили російські ракети.

Народе Ізраїлю!

У перший же день цієї війни російські снаряди вдарили по нашому місту Умань. По місту, яке відвідують десятки тисяч ізраїльтян щороку. Для паломництва на могилу цадика Нахмана. Що залишиться від усіх таких місць в Україні після цієї страшної війни?

Я впевнений, що кожне слово мого звернення у ваших серцях відгукується болем. Бо ви відчуваєте, про що я говорю. Але чи можете ви пояснити, чому ми й досі звертаємося до всього світу, до багатьох країн по допомогу? До вас звертаємося по допомогу... Навіть по елементарні візи...

Що це? Байдужість? Розрахунок? Чи посередництво – без обрання сторони? Я залишу вам вибір відповіді на це запитання. І зауважу лише одне: байдужість вбиває. Розрахунки – вони часто помилкові. А посередництво може бути між державами. Але не між добром і злом.

Кожен в Ізраїлі знає, що ваша протиракетна оборона – вона найкраща. Вона потужна. Кожен знає, що ваша зброя – сильна. Кожен знає, що ви молодці. Ви вмієте відстоювати свої державні інтереси, інтереси свого народу. І ви точно можете допомогти нам захистити наше життя, життя українців, життя українських євреїв.

Можна довго запитувати, чому ми не можемо отримати від вас зброю. Або чому Ізраїль не запровадив потужні санкції проти Росії, чому не тисне на російський бізнес. Але відповідь все одно обирати вам, шановні брати й сестри. І вам із цією відповіддю потім жити, народе Ізраїлю.

Українці зробили свій вибір. 80 років тому. Рятували євреїв. І тому серед нас є Праведники народів світу.

Народе Ізраїлю! Тепер і у вас є такий вибір.

Дякую вам!

Дякую за все



Джерело: сайт Президента України https://www.president.gov.ua/news/promo ... seti-73701

[Волонтери Херсону]

Выступление Президента Украины Владимира Зеленского в Кнессете

Уважаемый господин Спикер, члены Кнессета!

Уважаемый господин Премьер-министр Беннет, благодарю за поддержку.

Уважаемые члены правительства Государства Израиль, все присутствующие, гости, народ Израиля!

Украинская и еврейская общины всегда были и, я уверен, будут очень переплетены, очень близки. Всегда будут жить рядом и испытывать вместе и радость, и боль.

Поэтому я хочу вам сейчас напомнить слова одной великой киевлянки, которую вы очень хорошо знаете. Слова Голды Меир. Они очень известны, их все слышали. Наверное, каждый еврей. Многие украинцы тоже. И точно – не меньше россиян. «Мы хотим жить. Наши соседи хотят видеть нас мертвыми. Это оставляет не очень много пространства для компромисса».

Мне не нужно вас убеждать, насколько переплелись наши истории. Истории украинцев и евреев. В прошлом и сейчас, в это страшное время. Мы – в разных государствах и в совершенно разных условиях. Но угроза одна и у нас, и у вас – тотальное уничтожение народа, государства, культуры. И даже имени – Украины, Израиля.

Я хочу, чтобы вы почувствовали все это. Я хочу, чтобы вы задумались об этой дате. О 24 февраля. О начале этого вторжения. Вторжения России в Украину. 24 февраля. Этот день дважды вошел в историю. И оба раза – как трагедия. Трагедия для украинцев, для евреев, для Европы, для мира.

24 февраля 1920 года была основана Национал-социалистическая рабочая партия Германии – НСДАП. Партия, которая отобрала миллионы жизней, уничтожила целые страны, пыталась убить народы.

Через 102 года, также 24 февраля, был отдан преступный приказ о начале полномасштабного вторжения российских войск в Украину. Вторжения, которое унесло уже тысячи жизней, миллионы людей оставило без крова, сделало их изгнанниками. На своей земле и в соседних странах. В Польше, Словакии, Румынии, Германии, Чехии, государствах Балтии и еще в десятках разных стран мира.

Наши люди сейчас разбросаны по миру. Они ищут безопасность. Ищут, как остаться в мире. Как когда-то искали и вы.
Это вторжение России в Украину – не просто военная операция, как преподносят это в Москве. Это масштабная и подлая война, направленная на уничтожение нашего народа. Уничтожение наших детей, наших семей, нашего государства, наших городов, наших общин, нашей культуры. И всего, что делает украинцев украинцами. Всего того, что российские войска сейчас разрушают. Сознательно. На глазах у всего мира.

Поэтому я имею право на эту параллель и на это сравнение. Нашей истории и вашей истории. Нашей войны за свое выживание и Второй мировой войны.

Послушайте, что говорит Кремль. Просто послушайте! Там звучат даже термины – такие, как звучали тогда. И это трагедия. Когда нацистская партия шла по Европе и хотели уничтожить все, уничтожить всех. Хотела покорить народы. И не оставить от нас, от вас ничего. Даже имени и следа. Они называли это «окончательным решением еврейского вопроса». Вы помните это. И уверен – никогда не забудете!

Но услышьте, что сейчас звучит в Москве. Услышьте, как там снова говорят эти слова: «окончательное решение». Но уже по отношению, так сказать, к нам, к «украинскому вопросу».

Это прозвучало открыто. Это трагедия. Еще раз говорю: это прозвучало на совещании в Москве. Это доступно на официальных сайтах. Это цитировалось в государственной прессе России. Москва так и говорит: без войны против нас они не смогли бы обеспечить «окончательное решение» якобы для своей безопасности. Так же, как это говорили 80 лет назад.

Народ Израиля!

Ты видел, как российские ракеты ударили по Киеву, по Бабьему Яру. Ты знаешь, что это за земля. Там похоронены более ста тысяч жертв Холокоста. Там древние киевские кладбища. Там еврейское кладбище. Туда ударили российские ракеты.

Народ Израиля!

В первый же день этой войны российские снаряды ударили по нашему городу Умань. По городу, который посещают десятки тысяч израильтян каждый год. Для паломничества на могилу цадика Нахмана. Что останется от всех подобных мест в Украине после этой страшной войны?

Я уверен, что каждое слово моего обращения в ваших сердцах отзывается болью. Потому что вы чувствуете, о чем я говорю. Но можете ли вы объяснить, почему мы до сих пор обращаемся ко всему миру, ко многим странам за помощью? К вам обращаемся за помощью... Даже за элементарными визами...

Что это? Равнодушие? Расчет? Или посредничество – без выбора стороны? Я оставлю вам выбор ответа на этот вопрос. И замечу только одно: безразличие убивает. Расчеты – они часто ошибочны. Посредничество же может быть между государствами.

Но не между добром и злом.

Каждый в Израиле знает, что ваша противоракетная оборона – она самая лучшая. Она мощная. Каждый знает, что ваше оружие – сильное. Каждый знает, что вы молодцы. Вы умеете отстаивать свои интересы, интересы своего народа. И вы можете помочь нам защитить нашу жизнь, жизнь украинцев, жизнь украинских евреев.

Можно долго спрашивать, почему мы не можем получить от вас оружие. Или почему Израиль не ввел мощные санкции против России, почему не оказывает давление на российский бизнес. Но ответ все равно выбирать вам, уважаемые братья и сестры. И вам с этим ответом потом жить, народ Израиля.

Украинцы сделали свой выбор 80 лет тому назад. Спасали евреев. И потому среди нас есть Праведники народов мира.

Народ Израиля! Теперь и у вас есть выбор.

Благодарю вас!

Благодарю за все.

Источник: сайт Президента Украины https://www.president.gov.ua/ru/news/pr ... seti-73701

[Волонтери Херсону]

Speech by President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy in the Knesset

Dear Mr. Speaker, members of the Knesset.

Dear Prime Minister Bennett, thank you very much for your support.

Dear members of the Government of the State of Israel, all attendees, guests, people of Israel!

The Ukrainian and Jewish communities have always been and, I am sure, will be very intertwined, very close. They will always live side by side. And they will feel both joy and pain together.

That is why I want to remind you of the words of a great woman from Kyiv, whom you know very well. The words of Golda Meir. They are very famous, everyone has heard of them. Apparently, every Jew. Many, many Ukrainians as well. And certainly no less Russians. "We intend to remain alive. Our neighbors want to see us dead. This is not a question that leaves much room for compromise."

I don't need to convince you how intertwined our stories are. Stories of Ukrainians and Jews. In the past, and now, in this terrible time. We are in different countries and in completely different conditions. But the threat is the same: for both us and you - the total destruction of the people, state, culture. And even of the names: Ukraine, Israel.

I want you to feel it all. I want you to think about this date. About February 24. About the beginning of this invasion. Russia's invasion of Ukraine. February 24 - this day has twice gone down in history. And both times - as a tragedy. A tragedy for Ukrainians, for Jews, for Europe, for the world.

On February 24, 1920, the National Socialist Workers' Party of Germany (NSDAP) was founded. A party that took millions of lives. Destroyed entire countries. Tried to kill nations.

102 years later, on February 24, a criminal order was issued to launch a full-scale Russian invasion of Ukraine. The invasion, which has claimed thousands of lives, has left millions homeless. Made them exiles. On their land and in neighboring countries. In Poland, Slovakia, Romania, Germany, the Czech Republic, the Baltic States and dozens of different countries.

Our people are now scattered around the world. They are looking for security. They are looking for a way to stay in peace. As you once searched.

This Russian invasion of Ukraine is not just a military operation, as Moscow claims. This is a large-scale and treacherous war aimed at destroying our people. Destroying our children, our families. Our state. Our cities. Our communities. Our culture. And everything that makes Ukrainians Ukrainians. Everything that Russian troops are now destroying. Deliberately. In front of the whole world.

That is why I have the right to this parallel and to this comparison. Our history and your history. Our war for our survival and World War II.

Listen to what the Kremlin says. Just listen! There are even terms that sounded then. And this is a tragedy. When the Nazi party raided Europe and wanted to destroy everything. Destroy everyone. Wanted to conquer the nations. And leave nothing from us, nothing from you. Even the name and the trace. They called it "the final solution to the Jewish issue". You remember that. And I'm sure you will never forget!

But listen to what is sounding now in Moscow. Hear how these words are said again: "Final solution". But already in relation, so to speak, to us, to the "Ukrainian issue".

It sounded openly. This is a tragedy. Once again, it was said at a meeting in Moscow. It is available on official websites. This was quoted in the state media of Russia. Moscow says so: without the war against us, they would not be able to ensure a "final solution" allegedly for their own security. Just like it was said 80 years ago.

People of Israel!

You saw Russian missiles hit Kyiv, Babyn Yar. You know what kind of land it is. More than 100,000 Holocaust victims are buried there. There are ancient Kyiv cemeteries. There is a Jewish cemetery. Russian missiles hit there.

People of Israel!

On the first day of this war, Russian projectiles hit our city of Uman. A city visited by tens of thousands of Israelis every year. For a pilgrimage to the tomb of Nachman of Breslov. What will be left of all such places in Ukraine after this terrible war?

I am sure that every word of my address echoes with pain in your hearts. Because you feel what I'm talking about. But can you explain why we still turn to the whole world, to many countries for help? We ask you for help... Even for basic visas...

What is it? Indifference? Premeditation? Or mediation without choosing a party? I will leave you a choice of answer to this question. And I will note only one thing - indifference kills. Premeditation is often erroneous. And mediation can be between states, not between good and evil.

Everyone in Israel knows that your missile defense is the best. It is powerful. Everyone knows that your weapon is strong. Everyone knows you're doing great. You know how to defend your state interests, the interests of your people. And you can definitely help us protect our lives, the lives of Ukrainians, the lives of Ukrainian Jews.

One can keep asking why we can't get weapons from you. Or why Israel has not imposed strong sanctions against Russia. Why it doesn’t put pressure on Russian business. But it is up to you, dear brothers and sisters, to choose the answer. And you will have to live with this answer, people of Israel.

Ukrainians have made their choice. 80 years ago. They rescued Jews. That is why the Righteous Among the Nations are among us.

People of Israel, now you have such a choice.

Thank you!

Thank you for everything.

Source: https://www.president.gov.ua/en/news/pr ... seti-73701