Виступ Президента України Володимира Зеленського в Сеймі Республіки Польща

[Волонтери Херсону]

Шановний пане Президенте, мій друже Анджею!

Шановна пані Маршалок Сейму! Шановний пане Маршалок Сенату!

Пані та панове депутати й сенатори!

Шановне панство!

Брати й сестри поляки!

Коли я став Президентом у 2019 році, тоді відчувалося, що нам треба буде пройти з Польщею довгий шлях.

Бо було прохолодно у наших відносинах, у нашому настрої одне до одного.

Так уже сталося. Але я хотів пройти цей шлях швидко. Шлях до тепла.

Бо такі ми народи. Я знав, що від природи ми рідні – українці, поляки.

Я памʼятаю мої перші зустрічі з Анджеєм Дудою. Від зустрічі до зустрічі все змінювалося. Прохолода зникала. Ми розуміли один одного. Як українець і поляк. Як європейці. Як друзі. Як батьки, які люблять свої родини та усвідомлюють, що наші діти мають жити у світі однакових добрих цінностей. Наших з вами цінностей. Мають жити у світі, де народи незалежні, де панує свобода, де родина має значення й де ніхто й ніколи не має права на війну, загарбницьку війну.

Вважається, що цифра сім приносить щастя. Саме стільки сусідів Бог дав Україні. Чи приносить це щастя нам? Відповідь сьогодні знає вже весь світ.

А краще за інших її знають 78 українських дітей, які загинули від ракет і обстрілів Російської Федерації. Сусіда, який приніс на нашу землю біду та війну. Сусіда, який вочевидь діє без Бога.

Коли є той, хто б’є по-звірячому, дуже важливо мати того, хто підставить плече. І коли у твій дім ступає нога ворога, він простягне тобі руку допомоги.

Вранці 24 лютого я не мав сумніву, хто це точно буде. Хто мені скаже: «Брате, твій народ не залишиться з ворогом сам на сам».

Так і сталося. І я вдячний за це. Польські брати та сестри з нами. І це є природно.

Просто вже за один той день, перший день війни, стало ясно і мені, і всім українцям, і, я впевнений, усім полякам... Стало ясно, що між нами, між нашими народами більше немає кордонів. Будь-яких фізичних. Будь-яких історичних. Будь-яких особистих.

За 16 днів цієї війни українська гордість і польська честь, українська сміливість у боях і польська щирість у допомозі нам дають мені змогу сказати зараз дуже важливі слова. Слова про те, що між нашими народами панує справжній мир. Мир між рідними. Мир між братами. І зараз я дуже хочу, щоб ці слова почули наші спільні сусіди білоруси.

Мир між рідними, мир між сусідами, мир між братами. Ми маємо до цього прийти і з ними! Ми прийдемо обовʼязково!

Шановне панство! Брати й сестри поляки!

Дуже довго різні «інтересанти» намагалися створити враження, ніби українці та поляки живуть по-різному. І порізно. Навіщо вони все це робили?

Я нагадаю слова світлої пам’яті Президента Республіки Польща Леха Качинського, сказані в Тбілісі у 2008 році: «Ми чудово знаємо: нині – Грузія, завтра – Україна, післязавтра – країни Балтії, а потім, можливо, прийде час на мою країну – Польщу».

24 лютого настало це страшне «завтра» для України, про яке говорив Президент Качинський.

І сьогодні ми боремося, щоб для країн Балтії та для Польщі такий злий час не настав. Ми боремося разом. Ми маємо силу.

Пам'ятайте, нас разом 90 мільйонів! Ми разом можемо все. І це – історична місія, історична місія Польщі, історична місія України – бути лідерами, які разом витягнуть Європу із цієї прірви. Врятують від цієї загрози. Зупинять перетворення Європи на жертву.

Шановне панство! Ми це можемо.

Ми бачили вчора, як і про що говорили країни Євросоюзу. Ми бачили, хто був справжнім лідером і боровся за сильну Європу. За спільну європейську безпеку. А хто намагався нас зупинити. Хто намагався вас зупинити...

Ми розуміємо, чому для поляків настільки важливо боротися разом із нами. Разом з усіма, хто за волю, за свободу. За нас із вами, за Європу.

Ми памʼятаємо страшну трагедію 2010 року біля Смоленська. Ми памʼятаємо всі факти з розслідування обставин цієї катастрофи. Ми відчуваємо, що це означає для вас. І що означає для вас мовчання тих, хто також все це знає, але... Але все ще заглядається на Росію.

Брати й сестри поляки!

Я відчуваю, що ми вже сформували надзвичайно сильний союз. Хай неформальний. Але союз, який виріс із реальності, а не зі слів на папері. З тепла у нашому серці, а не з промов політиків на самітах. Із того, як ви поставилися до наших людей. До українців, які врятувалися на вашій землі від зла, що прийшло на нашу землю.

Понад півтора мільйона громадян України! В абсолютній більшості це жінки та діти. Вони не відчувають себе на чужині, не відчувають у приймах. Ви зустріли наших людей у своїх родинах. З польською делікатністю. З братською добротою.

Хоча ми цього не просили, але й ви за це нічого не попросили. Це просто між рідними.

Тому я і звертаюся так просто: друже Анджею, дорога Агато!

Тому я й стверджую – ми вже обʼєдналися. Обʼєдналися, щоб, як за словами великого поляка, близького друга України, блаженної пам’яті Івана Павла ІІ, постійно здобувати й творити свободу.

Я не можу сьогодні бути впевненим в усіх лідерах усіх європейських народів, але я впевнений, що захищати свободу ми точно будемо разом із вами. Стільки, скільки потрібно.

Я вдячний за всю допомогу, яку ми вже отримали від вашої держави, від вашого народу. Я вдячний за зусилля, яких ви докладаєте, щоб ми могли убезпечити українське небо. Я вірю, що нам вдасться прийти до результату в цьому, до надзвичайно потрібного нам усім результату.

Якщо Бог дасть і ми обов’язково переможемо в цій війні, ми розділимо перемогу з нашими братами й сестрами.

Це наша велич. І ваша велич.

Це боротьба за нашу, це боротьба за вашу свободу.

Це спільна історія великих народів!

Дай Боже нам перемоги!



Джерело: сайт Президента України https://www.president.gov.ua/news/vistu ... -res-73497

[Волонтери Херсону]

Speech by President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy in the Sejm of the Republic of Poland

Dear Mr. President, my friend Andrzej!

Dear Mrs. Marshal of the Sejm! Dear Mr. Marshal of the Senate!

Ladies and gentlemen deputies and senators!

Dear Sirs!

Polish brothers and sisters!

When I became President in 2019, it felt like we had a long way to go with Poland.

Because our relationship was pretty cold, our attitude towards each other wasn’t too warm.

This was the situation. But I wanted to go this way fast. The path to warmth.

Because we are such nations. I knew that we were akin by nature - Ukrainians, Poles.

I remember my first meetings with Andrzej Duda. From meeting to meeting everything changed. The coolness disappeared. We understood each other. As a Ukrainian and a Pole. As Europeans. As friends. As parents who love their families and realize that our children must live in a world of equal good values. Our shared values. They must live in a world where nations are independent, where freedom reigns, where the family matters, and where no one ever has the right to war, to invasion.

It is believed that the number seven brings happiness. That is how many neighbors God has given to Ukraine. Does it bring us happiness? The whole world knows the answer today.

And 78 Ukrainian children who died from rockets and shelling of the Russian Federation know it better than others. A neighbor who brought trouble and war to our land. A neighbor who obviously acts without God.

When there is someone who beats like a savage, it is very important to have someone who will lend a hand. And when the foot of the enemy enters your house, he will lend you a helping hand.

On the morning of February 24, I had no doubt who it would be. Who will say to me: "Brother, your people will not be left alone with the enemy."

And so it happened. And I'm grateful for that. Polish brothers and sisters are with us. And this is natural.

Just in one day, on the first day of the war, it became clear to me and to all Ukrainians, and, I am sure, to all Poles that there are no more borders between us, between our nations. No physical ones. No historical ones. No personal ones.

During the 16 days of this war, Ukrainian pride and Polish honor, Ukrainian courage in battles and Polish sincerity in helping us allow me to say very important words now. Words that there is real peace between our nations. Peace between relatives. Peace between brothers. And now I really want these words to be heard by our common Belarusian neighbors.

Peace between relatives, peace between neighbors, peace between brothers. We have to come to this with them as well! We will definitely come!

Dear Sirs! Polish brothers and sisters!

For a long time, various "stakeholders" tried to create an impression that Ukrainians and Poles live differently. And separately. Why did they do all this?

I will recall the words of President of the Republic of Poland Lech Kaczyński said in Tbilisi in 2008: "We know very well: today - Georgia, tomorrow - Ukraine, the day after tomorrow - the Baltic countries and then, perhaps, the time will come for my country - Poland”.

On February 24, this terrible "tomorrow" for Ukraine came, which President Kaczyński spoke about.

And today we are fighting for such a bad time for Poland and the Baltic States to never come. We fight together. We have strength.

Remember, there are 90 million of us together! We can do everything together. And this is the historical mission, the historical mission of Poland, the historical mission of Ukraine to be leaders who together will pull Europe out of this abyss, save it from this threat, stop the transformation of Europe into a victim.

Dear Sirs! We can do it.

We saw yesterday what the countries of the European Union talked about and in what manner. We saw who was the real leader and fought for a strong Europe. For common European security. And who tried to stop us, tried to stop you.

We understand why it is so important for Poles to fight with us. Together with all those who are for freedom. For us and for you, for Europe.

We remember the terrible tragedy of 2010 near Smolensk. We remember all the facts of the investigation into the circumstances of this catastrophe. We feel what this means for you. And what does the silence of those who also know all this mean to you, but... But they still feast their eyes on Russia.



Polish brothers and sisters!

I feel that we have already formed an extremely strong alliance. Even though it is informal. But this is an alliance that grew out of reality, not words on paper. Of the warmth in our hearts, not of the speeches of politicians at summits. Of the way you treated our people. Ukrainians who fled to your country to escape from the evil that came to our land.

More than one and a half million citizens of Ukraine! The vast majority are women and children. They do not feel like they are in a strange land. You met our people in your families. With Polish delicacy. With fraternal kindness.

Although we did not ask for it. And you did not ask anything for it. It's just the way it is between relatives.

That's why I address so simply: friend Andrzej, dear Agata!

That's why I claim that we have already united. We united to constantly gain and create freedom, as a great Pole, a close friend of Ukraine John Paul II said.

Today, I cannot be sure of all the leaders of all European nations, but I am sure that we will definitely be with you in defending freedom. As much as needed.

I am grateful for all the help we have already received from your state, from your people. I am grateful for your efforts so that we can secure the Ukrainian sky. I believe that we will be able to achieve the result in this, the result that we all desperately need.

If God allows and we win this war, we will share the victory with our brothers and sisters.

This is our greatness. And your greatness.

This is a struggle for our freedom, this is a struggle for your freedom.

This is the common history of great nations!

May God help us win!

Source: https://www.president.gov.ua/en/news/vi ... -res-73497

[Волонтери Херсону]

Выступление Президента Украины Владимира Зеленского в Сейме Польши

Уважаемый господин Президент, мой друг Анджей!

Уважаемая госпожа Маршалок Сейма! Уважаемый господин Маршалок Сената!

Дамы и господа депутаты и сенаторы!

Уважаемые господа!

Братья и сестры поляки!

Когда я стал Президентом в 2019 году, тогда чувствовалось, что нам придется пройти с Польшей долгий путь.

Потому что было прохладно в наших отношениях, в нашем настроении друг к другу.

Так уже случилось. Но я хотел пройти этот путь быстро. Путь к теплу.

Потому что мы такие народы. Я знал, что от природы мы родные – украинцы, поляки.

Я помню мои первые встречи с Анджеем Дудой. От встречи к встрече все менялось. Прохладность исчезала. Мы понимали друг друга. Как украинец и поляк. Как европейцы. Как друзья. Как родители, которые любят свои семьи и осознают, что наши дети должны жить в мире одинаковых добрых ценностей. Наших с вами ценностей. Должны жить в мире, где народы независимы, где царит свобода, где семья имеет значение и где никто и никогда не имеет права на войну, захватническую войну.

Считается, что цифра семь приносит счастье. Именно столько соседей Бог дал Украине. Приносит ли это нам счастье? Ответ сегодня знает весь мир.

А лучше других его знают 78 украинских детей, погибших от ракет и обстрелов Российской Федерации. Соседа, который принес на нашу землю беду и войну. Соседа, который явно действует без Бога.

Когда есть тот, кто зверски бьет, очень важно иметь того, кто подставит плечо. И когда в твой дом ступает нога врага, он протянет тебе руку помощи.

Утром 24 февраля я не сомневался, кто это будет точно. Кто мне скажет: «Брат, твой народ не останется с врагом один на один».

Так и произошло. И я благодарен за это. Польские братья и сестры с нами. И это естественно.

Просто уже за один тот день, первый день войны, стало ясно и мне, и всем украинцам, и, я уверен, всем полякам... Стало ясно, что между нами, между нашими народами больше нет границ. Никаких физических. Никаких исторических. Никаких личных.

За 16 дней этой войны украинская гордость и польская честь, украинская смелость в боях и польская искренность в помощи нам позволяют мне сказать сейчас очень важные слова. Слова о том, что между нашими народами царит настоящий мир. Мир между родными. Мир между братьями. И сейчас я очень хочу, чтобы эти слова услышали наши общие соседи белорусы.

Мир между родными, мир между соседями, мир между братьями. Мы должны к этому прийти и с ними! Мы придем обязательно!

Уважаемые господа! Братья и сестры поляки!

Очень долго разные «интересанты» пытались создать впечатление, что украинцы и поляки живут по-разному. И порознь. Зачем они это делали?

Я напомню слова светлой памяти Президента Республики Польша Леха Качиньского, сказанные в Тбилиси в 2008 году: «Мы прекрасно знаем: сегодня – Грузия, завтра – Украина, послезавтра – страны Балтии, а потом, возможно, придет время и моей страны – Польши».

24 февраля наступило это страшное «завтра» для Украины, о котором говорил Президент Качиньский.

И сегодня мы боремся, чтобы для стран Балтии и Польши такое злое время не наступило. Мы боремся вместе. У нас есть сила.

Помните, нас вместе 90 миллионов! Мы вместе можем все. И это – историческая миссия, историческая миссия Польши, историческая миссия Украины – быть лидерами, которые вместе вытащат Европу из этой бездны. Спасут от этой угрозы. Остановят превращение Европы в жертву.

Уважаемые господа! Мы это можем.

Мы видели вчера, как и о чем говорили страны Евросоюза. Мы видели, кто был настоящим лидером и сражался за сильную Европу. За общую европейскую безопасность. А кто пытался нас остановить. Кто пытался вас остановить...

Мы понимаем, почему для поляков настолько важно бороться вместе с нами. Вместе со всеми, кто за волю, за свободу. За нас с вами, за Европу.

Мы помним страшную трагедию 2010 года близ Смоленска. Мы помним все факты расследования обстоятельств этой катастрофы. Мы чувствуем, что это значит для вас. И что значит для вас молчание тех, кто тоже все это знает, но... Но все еще заглядывается на Россию.

Братья и сестры поляки!

Я чувствую, что мы уже сформировали очень сильный союз. Пусть неформальный. Но союз, который вырос из реальности, а не из слов на бумаге. Из тепла в нашем сердце, а не из речей политиков на саммитах. Из того, как вы отнеслись к нашим людям. К украинцам, которые спаслись на вашей земле от зла, пришедшего на нашу землю.

Свыше полутора миллионов граждан Украины! В абсолютном большинстве это женщины и дети. Они не чувствуют себя на чужбине, не чувствуют себя в «приймах». Вы встретили наших людей в своих семьях. С польской деликатностью. С братской добротой.

Хотя мы этого не просили, но и вы за это ничего не попросили. Это просто между родными.

Потому я и обращаюсь так просто: друг Анджей, дорогая Агата!

Потому я и утверждаю – мы уже объединились. Объединились, чтобы, как по словам великого поляка, близкого друга Украины, блаженной памяти Иоанна Павла II, постоянно обретать и творить свободу.

Я не могу быть сегодня уверенным во всех лидерах всех европейских народов, но я уверен, что защищать свободу мы точно будем вместе с вами. Столько, сколько нужно.

Я благодарен за всю помощь, которую мы уже получили от вашего государства, от вашего народа. Я благодарен за усилия, которые вы прилагаете, чтобы мы могли обезопасить украинское небо. Я верю, что нам удастся прийти к результату в этом, к очень нужному нам всем результату.

Если Бог даст и мы обязательно победим в этой войне, мы разделим победу с нашими братьями и сестрами.

Это наше величие. И ваше величие.

Это борьба за нашу, это борьба за вашу свободу.

Это общая история великих народов!

Дай Бог нам победы!

Источник: сайт Президента Украины https://www.president.gov.ua/ru/news/vi ... -res-73497