Ніколи не пізно: історія херсонської художниці Олени Рибальченко

[Волонтери Херсону]

Художниця-наївістка Олена Рибальченко прожила тривале насичене життя – 95 років. Але насправді її історія, попри всі негаразди та скруту, попри те, що вона пережила війну, голод, розруху – сповнена позитиву.
Історію про втілення мрії, бо жінка, не маючи спеціальної художньої освіти, усе ж стала художницею, дивіться в сюжеті.
Над відео працювали Ліза Жарких, Тетяна Набатова, Устин Данчук.



Олена Рибальченко, художниця з України, своєю творчістю спростовує міфи, розповсюджені окупантами про російськомовні області країни. Вона провела своє життя на сході та півдні України, народившись у Павлограді Дніпропетровської області та навчаючись у педагогічному училищі Одеської області. Більшу частину свого життя, понад 30 років, Рибальченко прожила в Харкові, працюючи на машинобудівному заводі, а після виходу на пенсію переїхала до Херсона, де зайнялася малюванням — своєю давньою пристрастю.

Замість того, щоб малювати російські берізки, Рибальченко присвятила свої роботи українському селу, сімейним цінностям, коханню, козацтву, тісно переплітаючи їх з українським фольклором, піснями та легендами. Її перша спроба — пейзаж, намальований на балконній стіні власної квартири, отримав схвальні відгуки від друзів та сусідів. Згодом Рибальченко почала створювати картини на картоні, використовуючи олійні фарби, спочатку не ділячись ними з іншими. Однак, випадкова подія привела її до місцевого клубу художників-аматорів, де вона почала брати участь у виставках.

У 90-х роках Рибальченко вже демонструвала свої твори в музеях Херсона та на всеукраїнській виставці в Українському домі в Києві, де отримала диплом першого ступеня. Її роботи, які ілюструють українські народні пісні, релігійні сюжети та неймовірні натюрморти, знаходять красу в повсякденності та відображають глибоке знання української культури.

28 серпня 2020 року Рибальченко була удостоєна звання почесної громадянки міста за свій особистий внесок у розвиток української культури та мистецтва Херсона. Незважаючи на російську окупацію Херсона та обстріл власного будинку, вона залишалася впевненою у майбутній перемозі України, хоча й не дожила до цього дня, пішовши з життя 24 жовтня 2023 року. Її спадщина та творчість залишаються важливою частиною української культури, надихаючи націю на боротьбу та віру в перемогу.

Вгору. Херсон