Херсонщина у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну

[Волонтери Херсону]

Два роки тому 24 лютого жителі Херсонщини прокинулись від вибухів. Російська армія прицільно била ракетами по військових частинах та аеродромах. Нескінченні колони військової російської техніки потяглись з тимчасово окупованого Криму через КПВВ.
Ми завжди пам'ятатимемо бої за Антонівський міст і загиблих у Бузковому сквері тероборонівців. Шок, страх, розгубленість, черги і невизначеність — у перші дні повномасштабного вторгнення. І окупацію.
Вона розпочалась для Херсонщини 24 лютого і для правобережної частини області тривала вісім місяців. Для лівого берега вона триває і донині.



Два роки тому, 24 лютого, жителі Херсонської області прокинулися від вибухів. Російська армія завдавала ударів ракетами по військових частинах і аеродромах, розташованих поблизу кордону з окупованим Кримом. У населених пунктах області розгорнулися бойові дії. Через контрольно-пропускні пункти почали рухатися колони російської військової техніки без розпізнавальних знаків. Уже 24 лютого російська армія підійшла до Херсона, почався бій за Антонівський автомобільний міст. Навколо лунали звуки снарядів, що вибухали, і гул військової техніки.
У Херсоні настала паніка: люди були шоковані, охоплені розгубленістю і страхом. Утворилися довгі черги біля автозаправок, банкоматів і магазинів. Місто ніби завмерло в очікуванні. 1 березня російські війська увійшли до Херсона. Цього ж дня в Бусковому сквері загинули захисники міста з територіальної оборони.
Попри всі труднощі, жителі Херсона зібралися разом, вийшли на вулиці, щоб мирним шляхом висловити свій протест проти окупації. У всіх містах і селах Херсонщини лунало твердження: "Херсонщина - це Україна. Росіяни, додому!"

Суспільне Херсон

[Волонтери Херсону]

Ранок, який розпочався з вибухів. Удари по військових частинах, аеродромах. Колони російської військової техніки, які рухались з боку тимчасово окупованого Криму. Довгі черги на автозаправках, біля магазинів та банкоматів. Як пригадують початок вторгнення жителі Херсонщини. Як зустріли повномасштабну війну та окупацію. Спогади очевидців з лівого та правого берегів області збирали кореспонденти Суспільного.



Над нашими головами пролітають літаки, викликаючи серйозне занепокоєння. Два роки тому, 24 лютого, мешканці Херсонської області прокинулися від гучних вибухів. Російські війська цілеспрямовано атакували військові бази, аеродроми та місця зберігання пального, а також населені пункти поблизу тимчасово окупованого Криму. Бої розгорнулися біля контрольно-пропускного пункту Чонгар, звідки наступала колона військової техніки.

Журналіст з Нової Каховки, Олександр Гунько, розповідає, що перші вибухи прогриміли у місті після 4 ранку, коли російські ракети влучили у військову частину за містом. Близько 10 ранку він вийшов на вулиці Нової Каховки, пройшовся головною вулицею і побачив, що всі державні установи закриті. Міський голова Віталій Немерець розповідає, що ніяких конкретних інструкцій дій від влади не було отримано, що стало для них сюрпризом.

Згодом стало відомо, що російська військова техніка пройшла через околиці міста і в'їхала до Нової Каховки, захопивши каховську гідроелектростанцію. Мешканці розповідають про страшні вибухи та вогонь, який охопив дамбу. В Новій Каховці були атаковані в основному військові об'єкти, але спочатку здавалося, що зруйновано саму ГЕС.

У Скадовську не було оголошено повітряну тривогу, але згодом надійшли повідомлення про рух російської військової техніки. Місцева влада та жителі були розгублені, не розуміючи, як діяти у такій ситуації.

24 лютого в Херсоні та інших містах регіону відбувалися інтенсивні бойові дії, внаслідок яких були пошкоджені будинки та інфраструктура, а також були жертви серед цивільного населення. Люди намагалися зрозуміти масштаби трагедії, яка їх спіткала, і готувалися до всього, заправляючи автомобілі та збираючи необхідні речі.

З перших днів вторгнення мешканці Херсонщини зіткнулися з великими труднощами: були випадки мародерства, довгі черги за продуктами, пальним та грошима. Незважаючи на це, спільнота згуртувалася, намагаючись допомогти один одному та підтримати місцеві лікарні та інші важливі служби.

Цей період став випробуванням для всіх жителів регіону, які зіткнулися з жорстокістю війни та її наслідками.

Суспільне Херсон