Старий Херсон

[cantat]

Історію пишуть переможці. Ця формула спрацьовує і до нині. Спрацьовує, бо ми не хочемо знати своєї історії. Не хочемо її відкривтаи, досліджувати, знайомитись з нею. Отже, лишаємось переможеними.

Історію Херсона також писали переможці. І ці переможці не залишили Українському Херсону навіть права на існування, навіть згадки про нього воліли не лишати. Нажаль, ще й досі в нашого суспільства не вистачає сміливості відкрити заховані до цього часу пожовклі сторінки херсонської минувщини.

Впоратись з цим непростим завданням спробувала нова інтернет-сторінка „Старий Херсон”, презентація якої відбулась 30 травня в медіа-клубі „Південь” у місті Херсоні. Відвідали захід представники ЗМІ, органів державної влади, архівних установ, музейної справи, працівники бібліотек, православне духівництво і пересічні херсонці.

Розробнику проекту, Павлу Подобєду, знадобилось більш як півроку, аби відшукати та впорядкувати історичні матеріали з тематики Української Революції 1917-1922 рр. Кінцевим продуктом пошуків став інтернет-музей, що на своїх сторінках мовою світлин та документів розповідає про події боротьби за українську державність в Таврійському краї.

До розділів сайту увійшли доробки цілої команди київських та херсонських істориків: Ярослава Тинченка, Богдана Піргача, Дементія Білого, Олексія Паталаха, Августа Вірлича, Ольги Панчиної. Довелося проводити копіткі дослідження та пошуки в архівних установах Києва та Херсона. Залучалися навіть роботи іноземних спеціалістів з фалеристики: зображення нагород, якими нагороджувалися українські військові.

Метою сайту редактор вважає ознайомлення з маловідомими фактами і подіями історії в контексті українського державотворення, популярізацію постатей херсонських учасників національно-визвольної боротьби.

Відвідати сайт можна задресою:

[admin]

Чи не підкажете, де саме в Олешківських пісках знаходиться меморіал "Борцям за Волю України", про який йдеться на сторінці вашого сайту http://unr.at.ua/index/0-10 ?

[cantat]

Я то можу підказати, але наврядчи ви його знайдете самотужки. Він знаходиться на території Раденського лісництва. Хоча він і не охороняється офіційно, але лісничі зомужть вас до нього провести. Також можете запитати у сільраді або у бібліотеці. Місцеві мешканці за ним доглядають та регулярно прибирають територію довкола.

Їхати потрібно в напрямку села Раденськ Олешківського району. Зупнитися коло ресторану "Золотий Фазан". Звернути до лісу коло пропусного пункту.

Ближчим часом до Меморіалу поїде херсонська молодь, аби вкрити хрест оліфою - надто потемнів від спеки та вологи. Можете зголоситись до них. Телефон для зголошення можу вам скинути на мило.

[admin]

Від "Золотого фазану" по дорозі на північний захід, і далі трохи праворуч від дороги на wikimapia позначено як "Здесь". Це випадково не те саме місце?

[cantat]

У правельному керунки, лишень занадто далеко. Меморіал ближче.

А ви туди з якою метою зібрались?

[admin]

Бачу, хтось учора відзначив це місце на wikimapia, дійсно воно значно ближче.
А цікавлюсь я лише тому що хочу знати якнайбільше про Херсонщину. Сьогодні був у Раденську, але по іншу сторону від колії - у Олешківських пісках, дійшов аж до центру цієї пустелі, що є найбільшою у Європі.

[cantat]

На Херсонщині діє Спілка Української Молоді, вона має своїх прихильників в декількох райцентрах та осередок у Херсоні. Хлопці регулярно організовують поїздки цікавими місцями Херсонщини та не тільки.

4 липня херсонці разом з миколаївцями йдуть у мандрвіку до Холодного Яру, що на Черкащині. Там у 1919-1924 рр. діяла однойменна республіка, що відмовилась визнавати окупаційну владу комуністів. Там пролито яимало крові українських воїнів, проти місця складають легенди. Ось і ми вирішили зарядитися повстанським духом.

Захочете якось із нами помандрувати - зголошуйтесь! Будемо раді поповненню. Контингент в нас різний - від банкірів до програмістів. Умова одна: "Україна понад усе!".

[admin]

Дякую за запрошення!
Але ж гасло

"Україна понад усе!"

звучить як на мене занадто фанатично. А як відомо крайній фанатизм до добра не приведе.

[cantat]

Так, серед фанатиків культивується багато незрозумілих для широкого загалу речей. Наприклад, пожертва - постійно збираємо гроші на якісь доброчинні справи: то табір для молоді проводили своїм коштом, то ветеранам дарували тонометри, то фестиваль короткометражного кіно проводили то ще щось. Звісно, грошима кожен сприяє по змозі. Автослюсор дає менше за банкіра.

Засуджуємо хабарництво та корупцію, за яку виключаємо з лав нашої Спілки. І це праивло поширюється на всіх членів організації, не залежно від статусу у суспільстві.

В нас є свій кодекс честі та свої принципи. Звісно, для більшості людей це не зрозумілі речі. які вони називають фанатизмом.

Фанатизм - це сліпа віра. Ми культивуємо жертовність та самопосвяту.