Не «тріщать» від доходів

[Прес-служба КРУ]

НЕ «ТРІЩАТЬ» ВІД ДОХОДІВ МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ

Бюджетні втрати характерні не тільки для одного району, міста, селища чи села. Що ж заважає уникати недоліків у бюджетних відносинах? Як функціонує місцева казна, грунтовно вивчали аудитори обласного КРУ в Нижньосірогозькому районі.
Розпочали з того, що є основою господарської стратегії територіальних громад - планування доходів. Як завжди, на папері начебто все гаразд. Незважаючи на те, що протягом 2006-2007 років місцеві бюджети перевищували планові показники, але особливої турботи в стабільному бюджетному процесі, пошуку нових резервів з наповнення бюджету окремі органи місцевого самоврядування так і не мали.
Тож і трапилося так, що доходи місцевих бюджетів затверджувались на рівні доведених показників, однак, упродовж року зменшувались, та й висновки місцевих фінансових органів не завжди бралися до уваги. Тактика була проста - чим менше заплануєш, тим більше можливості буде просити в держави допомоги. Цьому в підтвердження сім випадків, коли затверджено доходів місцевих бюджетів менше чим на 137 тис.грн від запланованих показників. Через неврахування при формуванні місцевих бюджетів району вимог законодавства, до загального фонду місцевих бюджетів не надійшло 50,9 тис.грн. у вигляді частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності.
Так де ж брати гроші до бюджету? Виявляється, вони лежать поруч, на рідній землі. Зосередження спільних зусиль місцевих органів влади, самоврядування та районного відділу земельних ресурсів щодо застосування максимально можливої ставки орендної плати дало б змогу поповнити місцеві скарбниці додатковими земельними надходженнями на суму близько 1,2 млн.грн. А внесення змін до існуючих розпорядчих документів, які регламентують використання земельних ресурсів, дасть змогу отримати додаткових коштів до казни в подальшому у вигляді плати за землю на суму майже 800 тис.грн.
Щороку голови селищних рад за рахунок надання в оренду зрошувальних систем забезпечували до бюджетів від 6,1 до 16,4 тис.грн. В той же час окремі керівники просто продавали труби без зайвого клопоту. Так, у 2007 році, рішеннями Верхньоторгаївської сільської ради дозволено списати з балансу і продати господарський водовод. Поряд із тим, порушено ряд нормативних документів, занижено вартість металобрухту, отриманого від ліквідації системи зрошення, а бюджет сільради недоотримав 295,2 тис.грн.
Відсутність відповідальних виконавців за планування сприяла непередбаченому продажу 13 об’єктів комунального майна на загальну суму 322 тис.грн. Крім того, в процесі відчуження майна комунальної власності до бюджетів несвоєчасно надійшло 7,2 тис.грн. Не завжди одночасно з відчуженням об’єктів комунальної власності вирішувалось і питання про врегулювання земельних відносин під цими об’єктами (по 25 проданим об’єктам право володіння земельними ділянками оформлено лише у п’яти випадках).
Тож управлінцям та депутатам органів місцевого самоврядування району, без перебільшення, стануть в нагоді корисні поради державних аудиторів щодо наповнення коштами бюджетів.