Херсонка в'яже теплі шкарпетки для жителів міста на лінії фронту

[Волонтери Херсону]

Херсонка Олена Грек в’яже теплі шкарпетки і передає через волонтерів людям.
Для в’язання шкарпеток бракує ниток і доводиться розпускати светри, шарфи.
Ідеї для в’язання шкарпеток приходять в процесі роботи. Віднедавна жінка почала пришивати патріотичні шеврони.
В’язання заспокоює нерви під час обстрілів, говорить Олена Грек.
Мріє майстриня про в’язальну машинку і щоб більше надсилали ниток для в’язання.
Долучайтесь до допомоги. Зігріємо херсонців разом!



Це місце, де я працюю, сидячи та в'яжучи. Іноді, коли зникає електрика, ми використовуємо ліхтарики та свічки, але я продовжую в'язати. До війни я не тримала в руках спиці близько 15 років. Повернувшись до Херсона після окупації, я знову взялася за спиці. Спочатку сумнівалася, чи зможу щось зв'язати, але як тільки взяла спиці, одразу все згадала і почала в'язати.

Якщо розпустити цю кофтину, можна отримати достатньо пряжі для кількох светрів, шарфів або інших речей. Зараз люди іноді приносять мені речі для розпускання, але це займає багато часу, і не всі вироби можна розпустити.

До кожної пари я пришиваю шеврони з написами, щоб навіть слова зігрівали людей. Пишу "Зв'язано з любов'ю" та "З вірою в перемогу". Іноді, коли чую обстріли, продовжую в'язати, але якщо вони дуже близько, доводиться залишити роботу та ховатися. У нашому під'їзді залишилося лише кілька квартир, де ще живуть люди, і ми всі збираємося разом, щоб перечекати обстріли, іноді навіть ночуючи в тамбурі.

Мрію про в'язальну машинку, адже колись, живучи в селі, я в'язала на такій машинці. Хотілося б, щоб люди долучалися до цієї справи, відправляючи пряжу з різних куточків, щоб ми могли в'язати ще більше.

Херсон Плюс