Виклик в інтересах Держави

[Прес-служба КРУ]

Кошти на дитинство
БЕЗДОМНІ ДІТИ ЧЕКАЮТЬ НА СОЦІАЛЬНИХ БАТЬКІВ

Проведений КРУ фінансовий аудит довів: соціальних батьків має бути значно більше на Херсонщині. Надані владі пропозиції сприятимуть втіленню в життя програм, присвячених виплаті соціальної допомоги передусім сиротам, підтримці батькам-вихователям та прийомним родинам.
Центри та служби з опіки дітей-сиріт, на жаль, й досі не укомплектовані штатом працівників. За навчання потенційних батьків витрачаються тисячі гривень. Втім з причин відсутності власного житла та досвіду з виховання не всі бажаючі усиновили більше 40 дітей. Як результат, не створено щонайменше 8 осередків сімейного виховання.
Аудит розкрив недоліки при плануванні та надходженні бюджетних видатків до місцевої казни заради підтримки дітей, позбавлених батьків. Адже інколи не враховувалися вікові обмеження одержувачів соціальної допомоги, а грошове забезпечення не завжди відповідало реальним потребам.
Соціальні послуги, фінансовані Державою на утримання прийомних сімей у дитячих будинках за принципом „Гроші ходять за дитиною”, суттєво різняться розміром фінансової допомоги. Матеріальні блага розподіляються на сиріт не однаково: найбільша вартість на утримання дітей надходить до дитячих будинків. Зокрема, торік з казни на одну дитину надходило понад 30 тисяч гривень, в інтернатах на третину менше. Найменша сума - на утримання однієї дитини в опікунських сім’ях – лише понад 6 тис.грн. на дитину. Аудит показав також, що деякі угоди про організацію діяльності сімейного виховання не поспішають виконуватися. В Цюрупинському районі прийомна сім’я Голубченків не забезпечена транспортним засобом. І таких прикладів чимало.
Ряд місцевих органів влади та самоврядування приділяють недостатню увагу пошуку шляхів щодо створення дитячих будинків сімейного типу та прийомних родин. Адже досить гострою соціальною проблемою залишається створення дитячих будинків на базі приватного житла. До того ж діти-сироти не завжди вчасно отримують власне житло.
Існуючи регіональні програми не враховують конкретних кількісних та фінансових показників у містах і районах області, до яких місцеві служби та центри сім’ї, дітей та молоді чомусь не залучаються. Тому аудитори КРУ рекомендують включати до місцевих програм про соціальне житло для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування заходи програм „Власний дім”, „Молодіжного житлового кредитування та будівництва житла” для малозабезпечених верств населення. Звісно, потребує перегляду виконання умов угод з надання дитячим будинкам сімейного типу земельних ділянок та транспорту. Не обійтися соціальним батькам й без благодійної допомоги. Отже, динамічному розвитку сімейних форм виховання перевага на надається.